ЗАКОН УКРАЇНИ
Про сільськогосподарську кооперацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 39, ст.261)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2090-III від 02.11.2000, ВВР, 2000, № 51-52, ст.451
№ 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114
№ 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 29, ст.194
№ 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247
№ 1377-IV від 11.12.2003, ВВР, 2004, № 15, ст.228
№ 1929-IV від 29.06.2004, ВВР, 2004, № 51, ст.552
№ 2555-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, № 6, ст.41
№ 3384-VI від 19.05.2011, ВВР, 2011, № 46, ст.512
№ 5412-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 43, ст.617}

{В редакції Закону
№ 5495-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 50, ст.698}

(В редакції Закону ……………………….
………………………………..

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні і фінансові параметри та нормативи утворення і діяльності виробничої та виробничо-інтегрованої кооперації в сільському господарстві.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні поняття
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 Право користування землею: земля служить не предметом наживи, а засобом ефективного прояву енергії Всесвіту і Сонця на відповідній місцевості за допомогою людської праці.

Виробничий кооператив в сільському господарстві - добровільне об'єднання сільгоспвиробників різних форм власності на землю, майно та засоби виробництва. Інтеграція в сільському господарстві –здійснення всього циклу агропромислового комплексу (АПК) - а/ виробництво сировини, б/ її глибока переробка, в/ реалізація кінцевої продукції споживання.

Виробничий кооператив з елементами інтеграції виробництва сировини, її переробки та реалізації продукції споживання, тобто виробничо–інтегрований кооператив, утворюється шляхом об’єднання фізичних або юридичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої, переробної та торгівельної діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою: одержання прибутку власниками землі і майна; забезпечення збереження родючості грунту та впровадження органічного землеробства; використання ресурсозберігаючих технологій; задоволення соціально-економічних потреб сільської території.

Діяльність виробничої та виробничо-інтегрованої кооперації пов’язана з виробництвом, зберіганням, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва як сировини, а також  переробки сировини та реалізації готової продукції, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів, надання послуг кооперативу та його членам, з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб кооперативу, його членів, територіальної громади та сільської місцевості на засадах самоврядування;

Діяльність виробничих чи виробничо-інтегрованих кооперативу у сільському господарстві визначається його статутом та/або правилами внутрішньогосподарської діяльності відповідно до загальнодержавних нормативів і умов, визначених відповідними  законами держави .

Розташування виробничих та виробничо-інтегрованих кооперативів: центром організаційної структури виробничого та виробничо-інтегрованого  кооперативу є сільські поселення в межах існуючих сільських і селищних рад, а також нових формувань територіальних громад.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - сільськогосподарський кооператив утворюється шляхом об’єднання фізичних або/та юридичних осіб – для надання  послуг населенню сільських місцевостей, а також виробничо - інтегрованим кооперативам у їхній діяльності відповідно з укладеними договорами.

Основна мета обслуговуючого кооперативу: надавати послуги, за договорами, селянським, родинним, товарним фермерським, кооперативним, комунальним і державним господарствам.

2. Інші терміни, що використовуються в цьому Законі, вживаються у значенні, встановленому в Законі України "Про кооперацію". Термін "виробники сільськогосподарської продукції" використовується у значенні, встановленому Законом України "Про сільськогосподарський перепис".

Стаття 2. Законодавство, що регулює діяльність сільськогосподарських кооперативів

1. Діяльність сільськогосподарських кооперативів базується на нормах Конституції України, Цивільного, Господарського, Податкового і Земельного кодексів України, цього Закону, інших нормативно-правових актів.

2. Загальні принципи, поняття та норми утворення, забезпечення функціонування, управління та ліквідації сільськогосподарського кооперативу і кооперативних об’єднань, контроль за їх діяльністю, права та обов’язки їх членів, формування майна, фондів, цін і тарифів на продукцію та послуги, а також трудові відносини у таких кооперативах та об’єднаннях регулюються Законом України "Про кооперацію".

Стаття 3. Типи сільськогосподарських кооперативів

1. За цілями, завданнями і характером діяльності сільськогосподарські кооперативи поділяються на:

виробничі та виробничо - інтегровані,  обслуговуючі кооперативи в межах сільських і селищних рад;  

об’єднання сільськогосподарських виробничо-інтегрованих кооперативів в межах територіальних громад та адміністративних районів.

Стаття 4. Статут виробничого та інтегрованого кооперативу в сільському господарстві

1. Статут виробничого та виробничо-інтегрованого кооперативу в сільському господарстві розробляється відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про кооперацію".

2. Примірні статути виробничих та виробничо-інтегрованих кооперативів в сільському господарстві розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної аграрної політики.

Розділ II. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЧІ КООПЕРАТИВИ

Стаття 5. Види сільськогосподарських виробничих кооперативів

1. Залежно від виду діяльності сільськогосподарські виробничі кооперативи бувають виробничі та виробничо-інтегровані, як багатофункціональні.

2. До виробничих сільськогосподарських кооперативів належать кооперативи, які переважно виробляють і зберігають сировину. До виробничо-інтегрованих багатофункціональних сільськогосподарських кооперативів належать кооперативи, які здійснюють виробництво сільськогосподарської сировини, її зберігання, технологічну та більш глибоку переробку (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м’ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, луб’яних культур, лісо- і пиломатеріалів тощо), а також реалізацію як сировини так і продукції більш глибокої переробки для  кінцевого використання (передпродажна обробка та продаж продукції, виробленої членами виробничо-інтегрованих кооперативів, виконання маркетингових послу).

3. Виробничо-інтегровані багатофункціональні сільськогосподарські кооперативи можуть утворюватися з метою (окрім виробництва сировини, її зберігання та переробки, реалізації готової продукції) також закупівлі та постачання для потреб і членам таких кооперативів засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів для усіх технологічних потреб.

4. Центром організаційної структури виробничого та виробничо-інтегрованого кооперативу мають стати сільські і селищні ради, а також нові формування територіальних громад. Всі власники, які мають права на користування землею, у тому числі холдинги усіх розмірів, організаційно зосереджуються в структурах виробничих чи виробничо-інтегрованих кооперативів сільської територіальної громади на на умовах їхнього статуту

5.Основні завдання виробничого та виробничо-інтегрованого  кооперативу: перше, сприяти особистим селянським і фермерським господарствам, орендаторам та іншим користувачам землі об’єднуватися у виробничі кооперативні та інші крупні інтегровані господарства місцевої сільської територіальної громади в межах сільської і селищної рад; друге, створювати селянським, родинним та товарним фермерським і державним господарствам умови для ефективної діяльності у виробництві сільськогосподарської сировини, її переробки і реалізації продуктів кінцевого споживання.

Стаття 6. Членство в сільськогосподарському виробничому та виробничо-інтегрованому  кооперативі

1. Засновниками та членами сільськогосподарського виробничого та виробничо-інтегрованого кооперативу можуть бути фізичні і юридичні особи: власники комунальних земель, якими є сільські і селищні ради та інші; власники земельних паїв, якими є селяни та їхні спадкоємці; фермери, як власники земель так і орендованих; державні органи, які є власниками державних земель; орендатори різних форм і розмірів, які  орендують землі на території відповідної сільської чи селищної рад. Виробнича та виробничо-інтегрована кооперація формуватиме нового колективного власника земель – сільську територіальну громаду.

Засновники сільськогосподарського виробничого та виробничо-обслуговуючого кооперативу після його державної реєстрації набувають статусу членів кооперативу.

2. Власник земельного паю чи орендатор добровільно і самостійно входить в кооперацію своїм паєм чи майном. Якщо ж він бажає здати його в оренду чи продати, то перевага надається в такому порядку: 1/ жителі даного села чи селища; 2/ сільська територіальна громада на умовах кооперації; 3/ держава, якщо вона має до земельної ділянки інтерес; 4/ зовнішній орендатор, який зобов’язаний стати членом сільської територіальної громади на умовах кооперації, підпорядковуючись встановленим державою нормам і нормативам, вимогам агротехніки і правил оренди.

Виробники сільськогосподарської продукції - юридичні та/або фізичні особи, які стали членами кооперативу і зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами засновників, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу.

3. Членство в сільськогосподарському виробничому та виробничо-інтегрованому кооперативі припиняється за умов, передбачених статтею 13 Закону України "Про кооперацію", та у разі припинення участі в господарській діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу впродовж одного року.

4. Особливі умови продажі чи оренди земельних ділянок в складі виробничого чи виробничо-інтегрованого кооперативу: якщо земельна ділянка знаходиться в середині ділянок інших власників, то продаж чи оренда може здійснюватись з узгодженням власників сусідніх ділянок та колективом кооперативного господарства; землі колективної і комунальної власності сільських територіальних громад не можуть продаватися, а лише надається право на оренду; крупний орендатор може одержати право на оренду частини або всієї землі громади тільки за рішенням колективу кооперативного господарства та місцевої влади-територіальної громади, які визначають відповідальність орендатора за соціально-економічну інфраструктуру села чи селища; одержати право на купівлю чи оренду земель може особа при умові, коли вона має  відповідну освіту та досвід роботи в сільському господарстві не менше як три роки.

Стаття 7. Вступні та пайові внески сільськогосподарського виробничо-інтегрованому кооперативу

1. Вступні внески сплачуються членами сільськогосподарського виробничо-інтегрованому кооперативу у порядку, встановленому статутом, та зараховуються до неподільного фонду кооперативу.

2. Пайовий внесок члена сільськогосподарського виробничо-інтегрованому кооперативу формується з його паю та додаткових паїв.

Порядок визначення розміру пайового внеску кожного члена кооперативу розраховується у відповідності до розміру земельного та майнового паю і вартості наданих послуг кооперативу.

Асоційовані члени сільськогосподарського виробничого чи виробничо-інтегрованого кооперативу здійснюють пайові внески у розмірі, визначеному статутом цього кооперативу.

Стаття 8. Правила внутрішньої господарської діяльності сільськогосподарського виробничого та виробничо-інтегрованого багатофункціонального кооперативу.

1. Правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського виробничого та виробничо-інтегрованого кооперативу є його нормативним документом, який  встановлює механізм та способи реалізації положень статуту кооперативу з урахуванням особливостей його господарської діяльності.

2. Правила внутрішньої господарської діяльності сільськогосподарського виробничо-інтегрованого кооперативу повинні містити такі відомості:
черговість набуття права користування землею в разі намірів члена кооперативу здати землю чи майно в оренду, або продати;
правила використання селянських садиб і їхні землі, які пустують або відсутні власники;
вирішення проблем виробничої і соціальної інфраструктури, розвитку культури та освіти в межах сільських і селищних рад, сільської місцевості в цілому;
забезпечення сільського населення робочими місцями, а місцеві бюджети фінансовими ресурсами.
порядок організації надання послуг членам кооперативу відповідно до переліку видів його діяльності, визначеного статутом;
вимоги стосовно документального оформлення зобов’язань членів кооперативу перед кооперативом щодо участі у його господарській діяльності;
механізм визначення розміру додаткового паю кожного члена кооперативу та його сплати, загальної частки пайових внесків асоційованих членів у пайовому фонді кооперативу, розміру та нарахування кооперативних виплат у розрізі видів діяльності виробничо-інтегрованого кооперативу;
вимоги щодо внутрігосподарського ціноутворення та фінансових відносин між секторами виробництва сировини, її зберігання та переробки, а також реалізації;
Зазначені правила можуть містити й інші пов’язані з особливостями діяльності кооперативу положення, які не суперечать вимогам законодавства.

3. Примірні правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського виробничо-інтегрованого кооперативу розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Стаття 9. Особливості господарської діяльності сільськогосподарського виробничого та виробничо-інтегрованого кооперативу

1. Сільськогосподарські виробничі та виробничо-інтегрованого кооперативи здійснюють свою діяльність з дотриманням постулату, що земля служить не предметом наживи окремих особистостей, а засобом використання дарів природи за допомогою людської праці для забезпечення соціально економічних потреб населення сільської місцевості, територіальних громад і держави.

 Кооператив має сприяти особистим селянським і фермерським господарствам, орендаторам та іншим користувачам землі, які є членами кооперативу в одержані прибутку, забезпечені робочими місцями, наповнення місцевих бюджетів, вирішення соціально-економічних проблем сільської місцевості.

Прибуткова діяльності сільськогосподарських виробничих та виробничо-інтегрованих кооперативів визначається виходячи із сукупності таких ознак:
кооператив надає різноманітні послуги як своїм членам так і іншим юридичним і фізичним особам;
послуги надаються з метою зменшення витрат та/або збільшення доходів членів кооперативу;
члени кооперативу несуть відповідальність за зобов’язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі у господарській діяльності кооперативу;

2. Власниками сільськогосподарської продукції, яка вирощується, зберігається, переробляється, збувається (продається) виробничо-інтегрованим кооперативом, є його члени. Сільськогосподарські виробничо-інтегровані кооперативи організаційно забезпечують ефективно реалізувати  свою власність на кооперативних засадах.

3. Сільськогосподарський виробничо-інтегровані кооператив може мати у власності майно, відокремлене від майна своїх членів.

Право власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським виробничо-інтегрованим кооперативом відповідно до Земельного кодексу України.

Селянські садиби та їхні землі: селяни, які не живуть в селі, або їхні нащадки можуть продати, здати в оренду, подарувати будь-кому із громадян України, або сільській територіальній громаді на умовах, визначених в статуті виробничо-інтегрованої кооперації; земельні ділянки можуть використовуватись для вирощування продукції на громадські потреби села чи селища, надання садиб молодим сім’ям, спеціалістам господарств, що входять до виробничої кооперації, будівництва житла; інші цільові використання для кооперативних і громадських потреб.

4. Дохід сільськогосподарського виробничо-інтегрованого кооперативу може формуватися за рахунок:

надходжень від вирощування сировини і її продажі,зберігання та переробки сировини,  виробництва та реалізації кінцевої продукції споживання, надання послуг на стороні та членам кооперативу;
коштів або майна, які надходять у вигляді пасивних доходів;
субсидій (дотацій), отриманих з державного та/або місцевих бюджетів для підтримки сільськогосподарських кооперативів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги;
інших не заборонених законом надходжень.

Фінансовим результатом господарської діяльності (чистим доходом) кооперативу є різниця між доходами кооперативу від виробничо-торгівельної  діяльності та витратами на її провадження.

5. Після виконання зобов’язань сільськогосподарського виробничо-інтегрованого кооперативу перед державою та місцевими державними органами, відшкодування збитків за минулі періоди з одержаних прибутків їхній залишок розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.

Стаття 10. Кооперативні об’єднання

1. Кооперативні об’єднання сільськогосподарських кооперативів в межах територіальних громад з метою зберігання, переробки та реалізації продукції кінцевого споживання провадять свою виробничо-торгівельну діяльність на тих самих засадах, що й сільськогосподарські виробничо-інтегровані кооперативи в межах сільських чи селищних рад.

Стаття 11. Особливості реорганізації сільськогосподарського виробничо - інтегрованого кооперативу (кооперативного об’єднання)

1. За рішенням загальних зборів сільськогосподарський виробничо - інтегрований кооператив може бути реорганізовано лише в інший сільськогосподарський виробничо - інтегрований кооператив, а кооперативне об’єднання - в інше кооперативне об’єднання.

Розділ III СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ОБСЛУГОВУЮЧІ КООПЕРАТИВИ

Стаття 12. Членство в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі

1. Види сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів

Залежно від виду діяльності сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи поділяються на заготівельно-збутові, консультативно-навчальні.

Заготівельно-збутові сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють, зокрема, заготівлю у населення і сільськогосподарських виробників різних видів сировини та її оптовий чи роздрібний продаж у торгівельній мережі

Консультативно-навчальні кооперативи надають консультації та навчають спеціалістів з організаційних і технологічних питань сільськогосподарського виробництва, переробки сировини і реалізації кінцевої продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.  

Засновниками та членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть юридичні та/або фізичні особи, які володіють знаннями з питань заготівлі та збуту сировини, надання консультацій, які відносяться до функцій обслуговуючого кооперативу та зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу.

Стаття 13. Особливості діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

1. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування населення та виробників сільськогосподарської продукції, за цінами і тарифами відповідно з договорами.

2. Дохід сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу може формуватися за рахунок: надходжень від внесків його членів; коштів або майна, які надходять у вигляді пасивних доходів; субсидій (дотацій); доходів у вигляді оплати за надані послуги; інших не заборонених законом надходжень.

3. члени кооперативу несуть відповідальність за консультативні роботи, взятими перед селянами і виробниками сільськогосподарської продукції;

4. послуги надаються з метою підвищення ефективності сфери аграрного виробництва та більш повного використання усіх видів вирощеної сільськогосподарської продукції.

Стаття 14. Право власності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

1. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може мати у власності майно, відокремлене від майна своїх членів.

2. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є власниками заготовленої сільськогосподарської продукції

Розділ IV. ДЕРЖАВА І КООПЕРАЦІЯ

Стаття 15. Державна підтримка сільськогосподарських виробничо-інтегрованих кооперативів

1. Основними завданнями державної політики з підтримки сільськогосподарських виробничо-інтегрованими кооперативів є створення сприятливих умов для їх утворення, становлення і розвитку шляхом формування сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної політики щодо діяльності сільськогосподарських виробничо-інтегрованими кооперативів та їх членів, а також розроблення механізму їх державної підтримки.

2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують сприяння розвиткові і зміцненню економічної самостійності сільськогосподарських виробничо-інтегрованих кооперативів та їх членів, підвищенню ефективності їх діяльності, не допускають будь-яких обмежень господарської активності та ініціативи таких кооперативів, вільної і рівноправної їх участі на ринках товарів, робіт і послуг.

3. Державна підтримка сільськогосподарських виробничо-інтегрованих кооперативів здійснюється відповідно до державних та регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.

Розділ V. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ПАЙ

Стаття 16. Основними власниками земельних паїв є селяни, сільські і селищні ради, які володіють комунальними землями, держава, яка володіє державними землями, можуть бути землі і майно територіальної громади. Забороняється продавати чи приватизувати землю сільськогосподарського призначення прямо, або через підставних осіб іншим державам, іноземним юридичним і фізичним особам

Процедура повернення пайового внеску у вигляді земельної ділянки члену кооперативу

1. У разі виходу, виключення з кооперативу чи ліквідації кооперативу фізична чи юридична особа, яка внесла свій майновий пай у кооператив у формі земельної ділянки чи іншого майна, отримує свій майновий пай виключно у формі земельної ділянки чи конкретного майна, тобто в натурі (на місцевості). У разі ліквідації кооперативу майновий пай у формі земельної ділянки не може бути використаний для виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами.

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кооперативи та кооперативні об’єднання, утворені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом.

3. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об’єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частині першій статті 86 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) слова "споживчі кооперативи" замінити словами "виробничо-інтегровані кооперативи";

2) у Законі України "Про кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 5, ст. 35):

у статті 2:

абзаци одинадцятий і дванадцятий викласти в такій редакції:
"цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу;
пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися";

статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту:
"Особливості функціонування сільськогосподарської виробничо-інтегрованої кооперації визначаються Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію";
друге речення частини другої статті 6 після слів "кооперативи можуть бути" доповнити словом "сільськогосподарськими виробничо-інтегрованими";
частину першу статті 26 доповнити реченням такого змісту: "Ця норма не поширюється на сільськогосподарські виробничо-інтегровані кооперативи";
частину сьому статті 29 після слів "(кооперативним організаціям)" доповнити словами "або зараховується в дохід бюджету";

3) у Законі України "Про сільськогосподарський перепис" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 9, ст. 115):

в абзаці другому статті 1 слова "сільськогосподарську худобу і птицю" замінити словами "сільськогосподарських тварин";
у частині першій статті 8 слова "худоби та птиці" замінити словом "тварин".

6. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України
Л.КУЧМА
м. Київ,
17 липня 1997 року
№ 469/97-ВР

Публікації документа
Голос України від 13.08.1997
Урядовий кур'єр від 14.08.1997
Офіційний вісник України від 22.08.1997 — 1997 р., № 33, стор. 1, код акту 2611/1997
Відомості Верховної Ради України від 03.10.1997 — 1997 р., № 39, стаття 261

Зміни внесені академіком Б.Я Панасюком
листопад-грудень 2015