Коротка довідка про діяльність Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків

Інститут є одним із старійших науково-дослідних закладів України. Створений ще у 1922 році на базі 4-х сільськогосподарських лабораторій Київського політехнічного інституту Науковий інститут селекції, в подальшому був трансформований у Всесоюзний інститут цукрових буряків; в 1992 році став Інститутом цукрових буряків незалежної України; а в 2010 році – в зв’язку з енергетичними проблемами в країні реорганізований в Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.

Характерною особливістю Інституту, як науково-дослідного закладу, на протязі всіх років його функціонування є тісне органічне поєднання науково-теоретичних розробок з практичним втіленням їх у життя – безпосередньо у сільськогосподарське виробництво. Так, вже через сім років після створення інституту, в 1929 році, завдяки виведенню вітчизняних сортів цукрових буряків і організації власного насінництва, Україна повністю звільнилась від імпорту насіння іноземної селекції. В 30-х роках ХХ ст.. були створені високоврожайні тетраплоїдні сорти цукрових буряків, які крім того, відзначались високою цукристістю. В 1930-1934 рр. Інститутом вперше в світі отримано генетичну однонасінну форму цукрових буряків, яка призвела до науково-технічної революції в буряківництві і дозволила повністю механізувати процеси їх вирощування. За ці досягнення в 1960 році групі вчених Інституту були присуджена Ленінська премія.

В період Другої світової війни основний склад науковців інституту був евакуйований до Киргизії, де проводжував науково-дослідні роботи, а, головне, зберіг і розмножив основний генофонд культури, що дозволило відразу після звільнення України і Союзу від нацистської Німеччини в цілому засіяти всі площі цукрових буряків власним вітчизняним насінням.

Післявоєнні роки відзначились активним створенням і впровадженням у виробництво нових зразків бурякової техніки і прогресивних технологічних операцій – посіву на кінцеву густоту, потокового і потоково-перевалочного способів збирання та ін. В 1970 р. завершено комплексну механізацію вирощування і збирання цукрових буряків на базі 12-рядних і 6-рядних машин, що дозволило поряд із іншими заходами збільшити за короткий період виробництво цукрових буряків і цукру в колишньому СРСР на 20 %. Була впроваджена прогресивна система насінництва, в т.ч. вирощування насінників безвисадковим способом на Півдні України. Втілено в життя систему насінництва на ЦМС-основі, а в 1981 р. вперше районовано ЧС-сортолінейний гібрид, що дозволило згодом повністю перейти на гібридну селекцію. На початку 90-х років введено в дію прогресивну селекційну систему «бетаінтеркрос», завдяки якій розширена кількість комбінацій і зконструйовані нові моделі гібридів. Так були створені високопродуктивні гібриди з потенціалом урожайності 70-81 т/га і збору цукру – 12,0-13,8 т/га – «Шевченківський», «Анічка», «Ворскла», «Рамзес», «Кварта», «Булава», «Злука», «Єтюд», «Максим» та інші.

Завдяки новим гібридам, здійснено розробку і впровадження біоадаптивної технології виробництва і збирання цукрових буряків, яка представляє собою комплекс агротехнічних, екологічних і організаційно-економічних заходів і засобів, спрямованих на максимальне використання біологічного потенціалу даних гібридів в складних кліматичних умовах, збереження навколишнього середовища і одержання екологічно-чистої продукції.

Значна робота фахівцями Інституту проведена з проблем розробки нормативно-правових документів для галузі бурякоцукрового виробництва, зокрема розробки Держстандартів, проектів Законів, концепцій і державних програм розвитку галузі на певні періоди, ціноутворення і т.д. За 1993-2015 рр. розроблено 86 Державних стандартів.

Новітні гібриди і технології, оптимальне розміщення посівів у сприятливих грунтово-кліматичних умовах дозволило стабілізувати галузь після значної кризи 90-х початку 2000 років, майже вдвічі підняти урожайність та повисити цукристість, повністю забезпечити Україну цукром і розпочати значне відновлення експортного потенціалу. Всього за 1923-2015 рр. Інститутом і його дослідними станціями створено і впроваджено у виробництво 370 сортів і гібридів цукрових і кормових буряків, у т.ч. 141 однонасінних.

Крім селекції буряків в системі Інституту ведеться плідна робота з селекції і насінництва зернових, зернобобових культур і трав. З дня створення Інституту селекціонерами виведено і впроваджено у виробництво 200 сортів і гібридів, в т.ч. 38 сортів озимої пшениці, 20 ярої пшениці, 15 озимого жита і ярого ячменю, 21 вики ярої, 18 проса, 32 гороху, 34 багаторічних трав та ін.

Зараз в реєстрі сортів рослин України знаходиться 130 сортів і гібридів 21 культури селекції Інституту.

За успіхи в створенні і впровадженні у виробництво високоврожайних сортів і передової технології Інститут у 1971 р. був нагороджений орденом Леніна, неодноразово одержував перехідні червоні прапори, почесні грамоти, безліч медалей СРСР, ВДНГ, УРСР та України.

З 2011 року Інститут веде активну роботу по створенню сировинної бази вітчизняної біоенергетики. Зокрема, заклав ділянки і ввів в культуру такі біоенергетичні рослини, як міскантус, біоенергетична верба, просо прутоподібне, сорго та інші, вивів 2 сорти міскантусу і 1 сорт проса прутоподібного, обгрунтував концепцію розвитку біоенергетики в Україні, веде широку організаційну роботу із створення вітчизняної бази енергетики. Вже одержано 29 патентів та винаходів з біоенергетики. Інститут співпрацює з даної проблеми з іноземними науковими установами, веде за гранти міжнародну програму Горизонт-2020 «Стале виробництво біомаси на маргінальних землях», видає журнал «Біоенергетика».

В 2013 р. Міністерство аграрної політики і продовольства України за вагомий внесок у розвиток сектора України нагородило Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків золотою медаллю в номінації «За розробку засад використання сировинної бази для розвитку біоенергетики».

В Інституті постійно приділяється велика увага розвитку патентно-ліцензійної роботи. Співробітниками у 1950-2015 рр. одержано 517 свідоцтв і патентів на винаходи.

При Інституті успішно функціонує Спеціалізована вчена рада з захисту дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук. В 1992-2015 рр. захищено 26 докторських та 171 кандидатських дисертацій. На сьогоднішній день в Інституті працює 54 кандидати та 14 докторів наук, 4 академіки НААН.

Інститут у важких умовах економічної кризи зберіг свій науковий потенціал, матеріально-технічну базу, веде активну роботу по її зміцненню, однак потребує допомоги держави.

Маючи досить високий науковий рівень співробітників, Інститут успішно співпрацює з 52 науково-дослідними установами України та приймає активну участь у спільних Програмах з 17 країнами світу.

На сьогодні науково-дослідна робота колективу Інституту і дослідних установ його мережі спрямована на подальше вдосконалення наукового забезпечення галузі аграрного виробництва, плідний розвиток великомасштабної роботи з виробництва біоенергетичної сировини для одержання альтернативного палива в Україні.