24 червня 2025 року відбулась робоча поїздка групи науковців Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків на чолі директора Інституту, віцепрезидента, академіка НААН Миколи Роїка; заступника  директора з науково-виробничої та фінансової діяльності Анатолія Борівського та  зав. лабораторії селекції зернових, нішевих культур та генетичних ресурсів рослин Вадима Чернуського на Виставково-інноваційний центр НААН України у ДП «Дослідне господарство «Саливонківське» ІБКіЦБ НААН (Демонстраційний полігон – с. Ксаверівка друга, Білоцерківський р-н, Київська обл.).
Метою поїздки було визначення біологічного врожаю пшениці озимої  сортів селекційних установ НААН України. Зокрема, була проведена візуальна оцінка загального стану популяцій сортів, у тому числі густоти стояння та висота рослин, ступеню ураження хворобами та шкідниками.
Також були проведені інструментальні дослідження за оцінкою біологічної врожайності, у тому числі:

• підрахунок кількості колосів на 1 пог. м стеблостою у 5-ти повтореннях з послідуючим їх зважуванням;
• накладання обмежуючої рамки площею 0,25 м2 для аналізу фрактальної заповненості 1 м2 генеративними органами (відповідно до методики Chandra et al. Active learning with point supervision for cost-efective panicle detection in cereal Crops Plant Methods. 2020. https://doi.org/10.1186/s13007-020-00575-8) [рис.1, рис.2]. Так як на думку авторів, густота КОЛОСІВ зернових культур, таких як пшениця, є одним з основних компонентів для селекціонерів рослин та агрономів у розумінні врожайності їхніх сільськогосподарських культур. Для ефективного АНАЛІЗУ ПАРАМЕТРІВ фенотипу густоти КОЛОСІВ дослідники погоджуються, що існує значна потреба в методах виявлення об'єктів на основі комп'ютерного зору.

Відповідно до науково-методичних рекомендацій Роїка М.В., Чернуського В.В. "Методологія використання інноваційних цифрових технологій у селекції рослин". Теорія і практика. ( ISBN 978-966-540-510-8) ми проводимо більш детальний аналіз цифрових фотографій стеблостою сортів шляхом сегментації зображень генеративних органів (колосів) і послідуючим самоафінним перетворенням даних матриць у математико-статистичні матриці. Параметри генеративних органів відображаються у вигляді довжини, ширини, площі та периметру колосів [рис.3].

Більш детальна інформація по методиці визначення біологічної врожайності міститься на сайті Інституту за посиланням