Участь у конференції з матеріалами «Теорія і практика точного фенотипування в селекції рослин для підвищення ефективності добору»

8 вересня 2022 в ННЦ «Інститут землеробства НААН” в онлайн-режимі відбулась Міжнародна наукова інтернет-конференція “Наукові здобутки селекціонерів Національного наукового центу “Інститут землеробства національної академії аграрних наук України” – на благо майбутнього”, присвячена 120-річчю від дня народження вченого, агрария, селекционера Данила Лихваря.
До участі у конференції, яку було організовано і проведено в онлайн-режимі на платформі Zoom, долучились понад 60 учасників з науково-дослідних установ, закладів вищої освіти, представників агрофірм і фермерських господарств, іноземні партнери, учні та послідовники Данила Лихваря, Любові Тараненко, Михайла Вітвіцького, Івана Котка.
На конференції були підняті наступні теми: Науковий та життєвий шлях професора Д. Ф. Лихваря, науковий та життєвий шлях І. К. Котка, науковий та життєвий шлях М. А. Вітвіцького,  науковий та життєвий шлях професора Л. К. Тараненко, генетичні основи селекції сільськогосподарських культур, селекція та насінництво польових культур, технології вирощування польових культур, генетичні шляхи біологічного захисту рослин від хвороб.

Програма конференції:

У конференції прийняв участь В.В. Чернуський, канд.. с.-г. наук, с.н.с., зав. лабораторії селекції, біотехнології зернових і нішевих культур та генетичних ресурсів ІБКіЦБ НААНУ. В представлених матеріалах «Теорія і практика точного фенотипування в селекції рослин для підвищення ефективності добору» він охарактеризував проблеми і шляхи вирішення вузьких методологічних місць в теорії і практиці селекційного добору.
Добір в технологічній мережі селекції є найбільш часо-  ресурсно- та фінансово витратним елементом. Невірне визначення стратегії і тактики добору в популяціях, що щепляться, може привести до значного зниження конкурентоздатності новостворених сортів відносно вже існуючих. В процесі добору селекціонер постійно стикається з різноваріантною системою формування фенотипу, яка пов’язана, як з полімерією, так і складною внутрішньогеномною підсистемою взаємовпливів генів, крім того, в умовах зміни клімату спостерігається підвищення рівня впливу ВГС (епігеномна взаємодія генотип - середовище).
В ІБКіЦБ розроблена система виявлення дискретних екстремумів на рядах параметричних проявів цінних компонентних ознак у багатьох нішевих культур алогамного і аутогамного типів запилення. Основна ідея і концептуальний підхід полягає в тому, що високоточне фенотипування рослин забезпечить виявлення високо конденсованих агрегатних станів параметрів ознак на фазово – параметричних просторах, які здатні забезпечити високу роздільну здатність фенотипових станів рослин. Суть системи полягає у формуванні електронно-цифрових баз даних  параметричних станів рослин у вигляді активних цифрових моделей  візуальних спектрів статистичних поверхонь на електронних планшетах. Інноваційні бази даних формуються шляхом переформатування електронно -  цифрових матриць цифрових фотографій у самоафінні математико – статистичні матриці, що надає змогу математично коректно і верифіковано представляти селекційні зразки у вигляді великих інформаційних платформ (десятки, сотні тисяч зразків одномоментно в одному спектрі комплексу ознак) для прискорення ідентифікації цінних генотипів.

 

 

Приєднані файли: 
ДолученняРозмір
PDF icon programa_konferenciyi.pdf271.83 КБ