Відбулась 13-та науково-практична конференція «Гербологія в сучасному екологічно безпечному землеробстві»

15 березня в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків відбулася 13-та науково-практична  оnline-конференція «Гербологія в сучасному екологічно безпечному землеробстві», присвячена пам’яті видатного вченого герболога Іващенка Олександра Олексійовича (1949-2021).

Гербологія, як окрема галузь науки у світі складалась протягом останніх 50 років. У нашій країні такий період формування був істотно меншим. Це не означає, що до організаційного оформлення гербології  досліджень бур’янів і розробки шляхів їх контролювання не було. Просто їх в основному здійснювали в межах традиційного землеробства. 
На перший погляд, становлення і розвиток нового наукового напряму в країні відбувається нормально. Проте у такому процесі маємо багато вузьких місць, які потребують  наукового і організаційного вирішення.
Загально відомо, що бур’яни є серйозними конкурентами сільськогосподарських культур за світло, воду і елементи живлення. Затримуючи ріст рослин культур і зменшуючи їх врожайність на 30–50 % і більше, вони негативно впливають не тільки на продуктивність, але й на якість рослинницької продукції.

Про участь у конференції заявило біля 75 науковців із різних науково-освітніх закладів України.

З вітальним словом та інформацією щодо наукового і творчого спадку відомого вченого герболога виступив Микола РОЇК, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН, директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН.
О.О. Іващенко здійснив комплексні дослідження процесів забур’янення посівів, порогів шкодливої дії бур’янів у динаміці протягом вегетації, особливостей світлових режимів посівів, розробку математичних моделей пріоритетності факторів негативного впливу бур’янів у процесі їхньої спільної вегетації з культурними рослинами на посівах, установив роль пластичних речовин і рівня розвитку епікутикулярних восків на листі у процесі формування фазової резистентності рослин бур’янів різних видів до дії гербіцидів та шляхи її подолання. 
Працював над проблемами виникнення і розробки шляхів подолання стресів у рослин, способів нанесення на рослини  робочої рідини з пестицидами, змін стратегії онтогенезу рослин у агрофітоценозах в результаті антропного впливу на рослини бур’янів, та іншими актуальними для сучасної гербології і землеробства питаннями.
Науково обґрунтував ефективні і недорогі прийоми контролювання процесів повторного забур’янення посівів просапних культур, розробив екологічні і недорогі фітоценотичні прийоми очищення орних земель у сівозмінах від присутності багаторічних видів бур’янів (пирію повзучого, видів осотів та інших).
Є одним з фундаторів в Україні гербології, нової галузі науки з питань комплексного вивчення видів бур’янів і розробки ефективних систем захисту від них посівів сільськогосподарських культур.
О.О. Іващенко - член Європейської асоціації гербологів (EWRS) (1993), голова Українського наукового товариства гербології (з 1998). Нагороджений: «Почесною відзнакою НААН України за визначний вклад у розвиток аграрної науки (28 серпня 2009 р.); у 2010 р. присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства». За цикл наукових праць "Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами" став Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки у 2010 році.
Під його керівництвом успішно захищено 18 кандидатських і 3 докторські дисертаційні роботи.

В подальшому головуючий конференції доктор с.-г. наук, професор Ярослав МАКУХ надав слово для виступу член-кореспонденту НАН України, доктору біологічних наук, професору Віктору ШВАРТАУ, який відзначив, що в  Україні проведено дослідження та ідентифіковано високошкодочинні біотипи АЛС-резистентних бур’янів. Встановлено, що імідазолінон-резистентний біотип злакового виду плоскухи звичайної крос-резистентний до широко уживаних гербіцидів класів сульфонілсечовин, триазолпіримідинів. При цьому суттєво обмежуються можливості хімічного контролю виду у посівах рису, пшениці, кукурудзи, соняшнику, сої тощо. Не було виявлено мультирезистентності біотипу плоскухи звичайної до гербіцидів – інгібіторів 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат синтази (неселективний гліфосат) та ацетил-КоА-карбоксилази (АКК; післясходові грамініциди). Встановлено АЛС-резистентність у розповсюджених дводольних видів щириці запрокинутої й лободи білої до гербіцидів класу імідазолінонів – імазапіру та імазамоксу. Спостерігали крос-резистентність до гербіцидів – інгібіторів АЛС класу сульфонілсечовин, а також до похідного триазолінонів, до похідних триазолпіримідинів. Не встановлено резистентності плоскухи звичайної до піноксадену, а щириці запрокинутої та лободи білої до гербіцидів класів похідних гліцину – гліфосату; феноксикарбоксилатів – 2,4-Д; бензойної кислоти – дикамба; трикетонів – топрамезону; дифенілових етерів – аклоніфену; піридинкарбоксилатів.

Професор Юрій ТКАЛІЧ в своїй доповіді відмітив, що в системі землеробства потенційна забур’яненість є основним фактором, який визначає ступінь забур’яненості посівів, шкодочинність бур’янів та величину втрати урожаю. Визначення урожайності польових культур показало, що системи основного обробітку ґрунту на удобрених мінеральними добривами ділянках разом з післяжнивними рештками виявилися рівноцінними за всіма показниками продуктивності: вихід зерна (2,66-2,79 т/га), зернових одиниць (3,47-3,74 т/га), кормових одиниць (3,65-3,99 т/га) та перетравного протеїну (0,41-0,44 т/га) на один гектар сівозмінної площі з невеликою тенденцією до зниження показників за мілкої (мульчувальної) системи обробітку.

Віктор ЗАДОРОЖНИЙ проінформував присутніх, про перспективи розвитку науки гербології в Україні та провідний європейських країнах.

Владислав ГУРТОВЕНКО виступив з доповіддю «Вплив гербіцидного захисту на формування врожайності соняшника в умовах Правобережного Лісостепу України»

Віталій  ЮХИМУК у своїй доповіді відмітив, що у зв’язку з антагоністичною взаємодією між компонентами композиції інгібіторів гідроксифенілпіруватдіоксигенази (ГФПД) та ацетолактатсинтази не можуть розглядатися як засіб попередження виникнення резистентності. Серед гербіцидів інгібіторів синтезу каротиноїдів з класів інгібіторів ГФПД, фітоендесатураз та СФС, а також гербіцидів з класів інгібіторів ТЕ та ПРОТО визначені комбінації, які відповідають вимогам, щодо попередження виникнення у популяціях бур’янів резистентності до гербіцидів. Відібрано гербіцидні композиції які можуть бути високоефективними для попередження виникнення резистентних біотипів бур’янів, а при їх появі ефективно контролювати бур’яни на належному рівні.

Після обговорення виступів учасники конференції відмітили, що в останні роки в Україні проблема контролювання бур'янів набула особливої актуальності. Тому, такі конференції актуальні і бажано було б, щоб їх відвідували не тільки науковці, а й виробничники.