10 листопада в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків відбулася Всеукраїнська науково-практична оnline-конференція «Проблеми і перспективи фітоімунітету в селекції рослин», присвячена 125-річчю з дня народження видатного вченого фітопатолога та селекціонера-імунолога, заслуженого діяча науки і техніки України Шевченка Василя Миколайовича (1897-1981).

Відомо, що стійкість рослин проти шкідливих організмів забезпечується комплексом їх генетичних фізіолого-біологічних та анатомоморфологічних особливостей, а резистентні сорти – важливий ланцюг у сучасних технологіях захисту сільськогосподарських культур. Тому розвиток фундаментальних і прикладних напрямів досліджень з фітоімунології набуває вирішального значення, особливо в період кліматичних змін, що викликає появу нових вірулентних штамів у популяціях патогенних мікроорганізмів і погіршує фітосанітарний стан фітоценозів.

Про участь у конференції заявило біля 150 науковців із 36 науково-освітянських закладів.
З вітальним словом та інформацією щодо наукового і творчого спадку відомого вченого фітопатолога та селекціонера-імунолога виступив Микола Роїк, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН, директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Шевченко Василь Миколайович вважав, що виведення сортів стійких проти інфекційних хвороб можливо тільки при використанні природнього та інфекційних фонів. Застосування інфекційних фонів дозволяє здійснювати оцінку вихідного і селекційного матеріалу сільськогосподарських культур та вносити певну специфіку в схему селекції та імунітет проти фітопатогенів грибного, бактеріального, вірусного, фітогельмітарного походження.
В подальшому головуючий конференції доктор с.-г. наук, професор Віктор Положенець надав слово для виступу академіку НААН Миколі Кирику, який наголосив, що в Україні давно не було конференцій з такої актуальної тематики, як імунітет рослин проти інфекційних хвороб. При культивуванні резистентних сортів знижуються витрати на закупівлю пестицидів та зменшується забруднення навколишнього середовища. Академік Кирик М.М. акцентував, що резистентність рослин проти шкідливих мікроорганізмів обумовлені генетичними фізіолого-біохімічними та анатомо-морфологічними чинниками, які одночасно володіють високою продуктивністю, якістю та іншими господарсько-цінними ознаками.
Потім було представлено слово для виступу  члену-кореспонденту НААН, доктору с.-г. наук Миколі Долі, який зупинився на розробці нової методології селекції рослин на стійкість проти фітофагів. Для цієї проблеми потрібно вишукувати механізми стійкості сільськогосподарських культур проти шкідників, що дозволить створювати сорти і гібриди польових культур до шкідників різної таксономії.
В подальшому в своїх наукових повідомленнях, зокрема директор Інституту сільського господарства Північного Сходу, доктор с.-г. наук Віктор Кабанець; заступник директора з наукової роботи з питань селекції ННЦ «Інституту землеробства НААН», кандидат с.-г. наук Олена Костенко; завідувач кафедрою генетики, селекції та насінництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, доцент Олександр Макарчук; завідувач лабораторії науково-технічного забезпечення технологій виробництва, переробки та використання біомаси Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, доктор с.-г. наук Володимир Кравчук; професор кафедри фітопатології ім. акад. В. Ф. Пересипкіна Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор с.-г. наук Мирослав Піковський; старший науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, кандидат біол. наук Тетяна Рожкова та інші висловили актуальність проблеми імунітету в селекції рослин та рекомендували відродити в науково-дослідних і вищих навчальних закладах підрозділи фітоімунітету рослин і здійснювати наукову діяльність з напряму проведення цілеспрямованої селекції на стійкість проти інфекційних хвороб і шкідників.
На завершенні виступив Сергій Мельник, доктор с.-г. наук, директор Українського інституту експертизи сортів рослин з тематики «Методологія випробування нових сортів рослин в Україні».

Після обговорення виступів учасники конференції прийняли резолюцію, яка буде направлена в державні відомства країни.

Фотозвіт